Сторінка про закриті заклади.
Історія
На цій сторінці ми розкажемо та покажемо всі заклади, що були відкриті і зачинені назавжди. Але це не сумні історії, адже це про досвід, про набуті навички та професійну карʼєру нашого Шефа Жені Михайленко.
Revolution Grill
Саме тут починається історія FVSM.net (аббревіатура food vs marketing, тобто їжа проти маркетингу).
Це був перший ресторан, який відкрив шеф після повернення з США. Якщо бути точним, то саме тут шеф Женя став шефом 26 грудня 2014 року, пройшовши шлях 2 років роботи лінійним кухарем в Україні і 6 років на лініях десятків ресторанів Бостону та Лос Анжелесу в США. Звісно, кілька років шеф підробляв на приватних вечерях та вечірках, де готував свої страви, проте керувати рестораном і кухарями - це зовсім інше.
Саме тому і саме з нього ми відкриваємо розділ закладів, які "більше не з нами". Ми цінуємо отриманий досвід і ніколи не забудемо про нього.
Назва ресторану народилась органічно, коли в 2013 році почалась Революція Гідності, шеф вирішив повернутись в Україну після 6 років життя в США і боротись разом з усіма за свободу і незалежність нашої держави. На Майдані він одразу почав робити те, що вміє найкраще - готувати їжу, смажити мʼясо на грилі, який зробили, розпиливши навпів бочку і наваривши на неї боковину від тєлєжкі із супермаркета. Вийшов такий собі революційний гриль.
Далі зʼявилась ідея відкрити заклад, який би так і називався - Revolution Grill. Після нетривалого пошуку партнера, знайшли місце на Подолі із давньою історію заклада громадського харчування. Раніше це місце було більш відоме під назвою Хайфа і мало славу давньої подільської пивнухи (Костянтинівська 57).
Ще й досі, коли Женя проїжджає повз, говорить, що настане день і він його поверне і відродить. Скоріш за все, під новими вивісками закладів, які там зʼявились вже після закриття, збереглась оригінальна металева вивіска, бо позбутися її і демонтувати досить важко.
Ідея закладу була в відтворенні стилю американських ресторанів, де Шеф пропрацював. Мінімалістичний дизайн в стилі лофт, де один із головних кольорів жовтий, як київський автобус. Декі елементи перейшли потім в частину дизайну раменних - столи, яскраві кольорові акценти, портрети відомих шеф-кухарів, що надихають Женю.
В меню були бургери, сендвічі, суп фо, спагетті та десерти. В американському стилі, всі порції були величезні, тому нерідко гості забирали решту їжі з собою, що вважається компліментом кухарю і, на нашу думку, має сенс.
В закладі не було алкогольних напоїв, що дратувало деяких відвідувачів, причому одного роздратувало настільки, що він вибив ногою скляні двері, коли почув, що в закладі нема пива, магія старої Хайфи). Цей принцип наслідується і досі в усіх закладах мережі.
Всі соуси, лимонади, десерти робились в закладі, саме тому рецепти з часом вдосконалюються, а деякі з тих рецептів використовуються і досі. Наприклад, на фото ви можете побачити ті самі рожеві яйця в супі Фо, що зараз стали ще кращими і подаються до рамених. А в кавʼярні можна спробувати той самий Крем Брюлє.
Всі страви готували у більшості з українських продуктів та невеликої кількості імпорту. Тоді, як і зараз, Шеф був прихильником нової американської кухні основні принципи якої - це локальність та поєднання кухонь різних народів, що проживають на місцевості із їх досвідами та історіями. Меню цього ресторану - це і була історія Шефа, який жив в США і привіз свій досвід додому в Київ.
Banh Mi
В жовтні 2017 було відкрито новий заклад з вʼєтнамськими сендвічами. Це другий ресторан мережі Food vs Marketing, базувався на вулиці Цитадельній в Києві, в 15 хвилинах пішки від першої раменної Шефа.
Спочатку це планувалось, як маленький заклад на Шота Руставелі, але в першому приміщенні довелось припинити всі ремонтні роботи та шукати інше місце.
В той час, як в раменній росли продажі та вже важко було робити всі заготовки в її маленькому приміщенні, великою вдачею було знайти підвальне приміщення всього в 900м від Хрестового провулку.
Підвал був повністю пустий, на підлозі не було навіть стяжки. З нуля на будівництво ресторану було витрачено приблизно 300000 доларів.
За якийсь час, весь заготівельний цех було переміщено на Цитадельну, де одночасно ще готувались власні страви та проходили навчання всі кухарі для роботи в раменних.
БанМі ріс в продажах і було вирішено відкрити другий міні-заклад з сендвічами “Окно”, але він проіснував недовго(про це буде окрема стаття).
Коли накопичилось вже достатньо статистичних даних з продажів рамену за три роки, Шеф з командою провели промо для інвесторів, щоб масштабувати мережу. Було відкрито другу раменну на Шулявці, куди згодом було перенесено весь цех по заготовкам.
Під час коронавірусної пандемії, БанМі став центром доставки, а також там розроблялись нові страви, які можна було приготувати вдома - лазанья, фо та різні салати.
В 2018-2020 роках в закладі проводилось безліч різних івентів, бранчів, поп-апів. Це трохи вплинуло на інтерʼєр БанМі - всі стіни були заклеєні памʼятними фотокартками з різних подій.
В січні-лютому 2022 було прийняте рішення замість БанМі зробити Рамен 2.0, де шеф міг би експериментувати з рецептами і смаками, але 24 лютого все змінилося.
Ми вже згадували, що БанМі знаходився в підвальному приміщенні і, як зʼясувалось 24 лютого 2022 - це частина офіційного бомбосховища.
Цей заклад мав дуже важливу роль в перші місяці повномасштабної війни.
Там зібралась частина працівників, що вирішили залишитися в місті та під керівництвом Жені ми почали готувати їжу. Але це вже інша історія.
В травні через великі борги по комуналці, довелось закрити заклад.
Window
У жовтні 2018 року на вулиці Антоновича, 48 з’явилось Banh mi Window — вікно, в якому гість міг придбати сендвіч Бан мі та напій до нього (холодний або гарячий), не заходячи у приміщення.
Перед відкриттям Женя Михайленко оголосив челенж, згідно якого гостям потрібно було знайти вікно і наклеїти на нього якусь наліпку. В результаті Вікно, як і двері інших наших закладів в короткий час покрилось різнокольоровими малюнками.
За рік роботи заклад завоював любов шанувальників, яким сподобалась можливість купувати сендвіч прямо на вулиці. На жаль, у листопаді 2019 Вікно було зачинено назавжди, але цей взірець справжнього стрітфуду цілий рік існував у нашому житті, і ніхто в нас цього не забере.
