- Тарас Гупало
Історія хлібу
У різних кінцях світу традиційні кулінарні вподобання дуже відрізняються одне від одного. У В’єтнамі та Японії, наприклад, рибні страви – це основа раціону населення, а в деяких регіонах Африки рибу не споживають взагалі.
Але є продукт, який їдять в усьому світі, і це – хліб. Він має різну форму, смак, методи приготування, але в будь-якому вигляді залишається хлібом. Хліб – це харчовий продукт, що випікається в печі чи на вогні з тіста – однорідної маси, виробленої з подрібненого зерна злакових культур.
Ранній хліб мав пласку форму (подібно до сьогоднішніх близькосхідних лавашів, індійських наанів та мексиканських тортилій). До того ж, зерно для хліба подрібнювалося вручну за допомогою каміння, що призводило до отримання грубого цільнозернового хліба.
Коли і де було виготовлено перший хліб із квасного тіста, зараз сказати неможливо. Можна припустити, що його ідея з’явилася випадково, коли природні дріжджі чи бактерії потрапили до тіста чи зернової каші та заквасили їх.
А виробництво борошна вдосконалили мешканці Месопотамії близько 800 року до н. е. Це вони докумкали розмелювати зерна злаків між двох великих пласких каменів, обертаючи верхній силою худоби або рабів. Таким чином навчилися отримувати борошно тонкого помелу, яке внаслідок дороговизни виробництва на довгі часи стало показником високого суспільного статусу для його споживачів.
У Римській імперії хліб довгий час був політичним інструментом. Римським біднякам кожен день безоплатно видавався хліб, щоб у місті ніколи не було голодних бунтів. А у дні військових тріумфів вони отримували подвійну порцію хліба та вино, щоб випити за славу Риму.
І багато століть потому, білий хліб із високоякісного очищеного борошна був привілеєм заможних верств населення. Прості мешканці середньовічних країн Європи повинні були задовольнятися сірим та темним хлібом, часто випеченим разом із висівками. Таким хлібом окрім бідноти та сервів нерідко годували й собак. Хліб використовувався селянами як універсальний додаток до інших наїдків, що робив трапезу більш ситною.
Бажання простого народу їсти білий хліб призводило до масових протестів, які проходили зокрема на території сьогоднішньої Італії 14 століття. За іронією долі, у наш час такий «бідняцький хліб» вважається кориснішим для здоров’я та може бути більш дорогим ніж колишній хліб аристократів.
Загалом можна стверджувати, що у Старому світі хліб та інші продукти зі злакових культур довгий час були головним джерелом харчування основної частини населення. Саме погані врожаї зернових (або вивезення їх запасів із регіонів) призводили до масового голоду.